Система МПЦ надає додаткову інформацію черговому по станції, а також іншим користувачам залізничного транспорту про поїзну ситуацію й появу відмов елементів системи.
Мікроконтролери в сполученні з ЕОМ, як основна частина, роблять систему надійної, зручному й простий в обслуговуванні, при значно меншій собівартості в порівнянні з релейними системами.
Застосування мікропроцесорної системи спрощує обмін інформацією з іншими обчислювально-інформаційними й керуючими системами.
Структура МПЦ, що включає програмні й апаратні засоби, побудована за багаторівневою схемою й містить у собі:
- основне й резервне автоматизоване робоче місце чергового по станції (АРМ ДСП) для завдання керуючих команд і візуалізації поїзної ситуації;
- автоматизоване робоче місце електромеханіка (АРМ ШН) для забезпечення можливості вилученого моніторингу стану об'єктів МПЦ;
- програмувальний логічний контролер (ПЛК) із програмою логіки центральних залежностей для здійснення маршрутизованих пересувань по станції;
- апаратуру контролю вільності/зайнятості ділянок шляхи, схеми комутації стрілок, світлофорів, схеми вв'язування з іншими пристроями (ПАБ, АПС і ін.).
Система МПЦ побудована із застосуванням захищеної архітектури (дубльована система) і захищеного інтерфейсу з виконавчими об'єктами (безпечні пристрої сполучення з об'єктами — ПСО).
Всі центральні залежності логіки централізації реалізують дві ПЛК, паралельно виконуючі програми. ПЛК оснащені засобами внутрішньої діагностики, що дозволяє виявити вихід з ладу елементів системи або збій у програмі й привести дискретні виходи й керовані ними напольні пристрої в безпечний стан. Управління об'єктами виробляється за допомогою пристроїв сполучення з об'єктами. Відкрита структура контролерів дозволяє нарощувати й модернізувати МПЦ при виникненні такої необхідності.
Напольна апаратура МПЦ містить у собі стрілки, світлофори, переїзне обладнання й т.д. При цьому використовуються типові пристрої СЦБ і схеми їхнього підключення.
МПЦ оснащується резервованою системою управління й візуалізації на базі комп'ютерів із клавіатурами й моніторами (або проекційною установкою, залежно від розмірів станції).
Структура МПЦ дозволяє здійснювати вв'язування з існуючими пристроями ПАБ, АБ, а також інтегрувати сучасні системи інтервального регулювання.
У МПЦ використовується живильна установка з потужним джерелом безперебійного живлення з акумуляторною батареєю, що не обслуговується, від якої живляться як електронні пристрої, так і рейкові кола, електроприводи, світлофори, реле, що дозволяє виключити відмови при грозових розрядах, коротких замиканнях у контактній мережі й інших перешкодах.
До переваг МПЦ у порівнянні з релейними системами централізації, зокрема, ставляться:
- більше високий рівень надійності за рахунок дублювання багатьох вузлів, включаючи центральний процесор — ядро МПЦ, і безперервного обміну інформацією між цим процесором і об'єктами управління й контролю (що також сприяє підвищенню рівня безпеки);
- можливість управління об'єктами багатьох станцій і перегонів з одного робочого місця;
- можливість інтеграції управління перегінними пристроями СЦБ і приладами контролю стану рухливого состава в одному станційному процесорному пристрої;
- розширений набір технологічних функцій, включаючи замикання маршруту без відкриття світлофора, блокування стрілок у необхідному положенні, що забороняють показань світлофорів, ізольованих секцій для виключення завдання маршруту й ін.;
- надання експлуатаційному й технічному персоналу розширеної інформації про стан пристроїв СЦБ на станції з можливістю передачі цієї й іншої інформації в центр управління перевезеннями;
- можливість централізованого й децентралізованого розміщення об'єктних контролерів для управління станційними й перегінними об'єктами;
- порівняно просте стикування із системами більше високого рівня управління;
- можливість безперервного протоколювання дій експлуатаційного персоналу по керуванню об'єктами й всієї поїздної ситуації на станціях і перегонах;
- наявність убудованого діагностичного контролю стану апаратних засобів централізації й об'єктів управління й контролю;
- можливість реєстрації номерів поїздів, що випливають по станціях і перегонам, а також всіх відмов об'єктів управління;
- значно менші габарити обладнання й, як наслідок, в 3 — 4 рази менший обсяг приміщень для його розміщення, що дозволяє заміняти застарілі системи централізації без будівництва нових постів;
- значно менший обсяг будівельно-монтажних робіт;
- зручна технологія перевірки залежностей без монтажу макета за рахунок використання спеціалізованих налагоджувальних засобів;
- скорочення строку виключення з роботи станційних і перегінних пристроїв у випадках зміни шляхового розвитку станції й пов'язаних із цим залежностей між стрілками й сигналами;
- використання як середовище передачі інформації між пристроями управління й керованих об'єктів не тільки кабелів з мідними жилами, але й волоконно-оптичних кабелів;
- можливість одержання з архіву параметрів роботи напольних пристроїв СЦБ для наступного прогнозування їхнього стану або планування проведення ремонту й регулювання, не допускаючи повних відмов цих пристроїв;
- зниження експлуатаційних витрат за рахунок зменшення енергоємності системи, скорочення приблизно на порядок кількості електромагнітних реле й довжини внутріпостових кабелів, застосування сучасних джерел живлення, що не обслуговуються, виключення з експлуатації громіздких пультів управління й маніпуляторів з більшим числом рукояток і кнопок механічної дії.
